ПРИЧАСТИЯ
Причастие (дієприкметник) — это форма глагола, которая обозначает действие как признак предмета.
В украинском языке, как и в русском, существуют причастия действительного и страдательного залога (активні і па-сивні дієприкметники).
Причастия действительного залога имеют формы настоящего и прошедшего времени.
согласных звуков. Выпишите все причастия, подчеркните суффиксы и
определите их залог и время.
Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження людини, ювілейні урочистості.
Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев’язують кумів і гостей, запрошених на зорини.
Гарний був звичай використовувати рушник при будівництві житла. Його вішали вгорі, у кутку, коли стіни були вже зведені.
У перший день огляду озимини ішли в поле гуртом — частіше родом. Попереду батько ніс на рушнику хліб-сіль; у кошику, накритому рушником, несла різне частування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.
Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Цей звичай існує і нині. Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали дочок змалку.
Окрім хат, рушниками в минулому прикрашали також громадські установи — сільські _управи, школи. Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллі, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.
Добре було б, якби і в сім’ях повернулися до прадавньої традиції вишивати рушники (Л. Орел).
Украинский поэт Андрей Малышко (1912—1970) написал «Пісню про рушник» — апофеоз чистого сыновнего чувства к матери. Положенная на музыку Платоном Майбородой, она сразу стала народной, ибо поэт сумел постичь самую душу народной поэзии. «Вишиваний рушник» — это тот мост, который соединяет нас с родительским домом и вечно напоминает нам о самом дорогом человеке — матери.
Прочитайте стихотворение вслух, выучите его наизусть.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
От приведенных ниже глаголов образуйте причастия действительного залога настоящего времени.
Пояснювати, благати, поглинати, міцніти, в’янути, мити, терпіти, кипіти, співати, воркувати, байдикувати, благословляти, зеленіти, парувати, любити, плавати, буксувати, блукати, голубити, стискати.
Переведите словосочетания на украинский язык. Какие русские причастия не имеют соответствий в украинском, а переводятся придаточным предложением?
Плывущий корабль, оживающие воспоминания, побеждающие идеи, обслуживающий персонал, отбеливающее средство, предупреждающая надпись, улыбающаяся девушка, светящийся семафор, трассирующие пули, укрепляющий здоровье, производящий сельхозмашины, смотрящий вперед, бегущая по волнам, просящий подаяния, портящиеся продукты, воспламеняющаяся смесь, колеблющийся человек, расширяющий сосуды.
Обслуговуючий персонал, застережливий напис, трасуючі кулі. Остальные причастия заменяют придаточными предложениями.
От приведенных ниже глаголов образуйте причастия действительного залога прошедшего времени.
Побілити, затвердіти, затверднути, обмерзти, потонути, поснути, вибути, розквітнути, заржавіти, задеревіти, зачерствіти, захмеліти, потепліти, розповніти, позеленіти, спорожніти, помарніти, скам’яніти, постаріти, розбагатіти, зледачіти, осиротіти, розжиріти.
Переведите словосочетания на украинский язык.
Наболевший вопрос, закоченевшие руки, потерпевший аварию,погибший пассажир, упавший в воду, выпавший снег, заиндевевшее стекло, порыжевшие листья, устаревшая методика, бывший студент, новоприбывший солдат, достигший апогея, промокший до костей, засохший цветок, треснувший кувшин.
Питання, що наболіло (наболіле питання); руки, що задубіли, заклякли (задубілі, закляв руки); що зазнав аварії; пасажир, що загинув (загиблий пасажир); що упав у воду; СНІГ, що випав; скло, покрите інеєм (памороззю); листя, що поруділо (поруділе листя); методика, що застаріла (застаріла методика); колишній студент; новоприбулий солдат; що досягнув апогею; мокрий як хлющ; квітка, що засохла (засохла квітка); тріснутий глечик.
От приведенных глаголов образуйте причастия страдательного залога прошедшего времени.
Запрягти, перетягти, застерегти, берегти, солодити, охоло-дити, народити, загородити, засудити, освіжити, збентежити, облазити, вразити, образити, знизити, об’їздити, заїздити, при-красити, загасити, наквасити, розвісити, оголосити, поносити, заплатити, законопатити, засекретити, наситити, розгвинтити, прокотити, потовкти, запекти, надсікти, виволокти, про- мокти, помастити, оснастити, занапастити, охрестити, вмістити, вгостити, полюбити, приголубити, знебарвити, поздоровити, відмовити, поплямити, познайомити, розгромити, перехопити, покропити, набити, розпочати, розмити, обжити, розлити,вкрити, закрити, покраяти, запаяти, навіяти, омріяти, пересіяти.
Переведите причастия на украинский язык. Сравните их написание
в украинском и русском языках.
Вышеназванный, демобилизованный, прикованный, маринованный, проштампованный, разочарованный, бронированный, формированный, квалифицированный, фасованный, оправданный, написанный, привязанный, обмазанный, задуманный, описанный, прочитанный.
Запомните! В украинском языке в причастиях пишется одно н. Сравните: рус. привязянный — укр. прив’язаний.
Прочитайте предложения, найдите причастия и объясните их образование.
1. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся Українка). 2. Мовчить і гнеться, як жива, в степу пожовклая трава (Т. Шевченко). 3. Гори темніють, повиті у білі серпанки (Леся Українка). 4. I дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (А. Малишко). 5. Довго, довго чув я, полонений сном, солов’їну пісню за моїм вікном (В. Сосюра). 6. Людина, не позначена любов’ю, не зможе звести серця для добра (В. Коротич).
Я закоханий в тебе, мій Києве! (В. Сосюра). 8. Я прийду уже з посрібленими скронями, обважнілий під умовностями й узами, в той завулок з тополиними колонами, що тече мені під серце, наче музика. Під ворітьми, де літа мої проходили, я об спогади спіткнуся, мов загнузданий. I хлюпне мені тремкою прохолодою твоїх пальців лебедино-біла музика (Б. Олійник).
Причастия в украинском языке
Употребление разных частей речи в разных языках имеет свои особенности. Конечно, нельзя однозначно сказать, какая именно часть речи вызовет больше всего трудностей, но сегодня мы остановимся на том, что вызывает сложности не только для иностранцев при переводе, но и для самих носителей языка. Знакомые нам, русскоязычному населению, отглагольные формы – причастие и деепричастие – встречаются и в украинском языке. Как ни странно, именно в них при образовании форм и переводе допускается целый ряд значимых для норм языка ошибок.
Правильные деепричастия (укр. дієприслівники)
Напомним, что деепричастия являются неизменяемой отглагольной формой, обозначающей действие или состояние в качестве признака иного действия или состояния и отвечающей на два вопроса: что делая? что сделав? Украинские деепричастия настоящего времени (Н. вр.) образовываются от основы глагола Н. вр. с помощью суффиксов –учи (-ючи) в 1-м спряжении и –ачи (-ячи) во 2-м спряжении: кажуть – кажучи, ходять — ходячи.
Довольно часто встречается логико-синтаксическая ошибка при использовании деепричастных оборотов. Смысл её состоит в том, что действие, определенное в сказуемом, и действие, определенное в деепричастии, выполняют разные субъекты (а по правилам должен один и тот же).
Ошибка: Під’їжджаючи до рідного села, з мене злетів капелюх. (Получается, что это шляпа подъезжала к родному селу, а не рассказчик). Правильно: Під’їжджаючи до рідного села, я загубив капелюх.
Правильные причастия (укр. дієприкметники)
Причастие – это отглагольная форма, отвечающая на вопрос какой? какая? (что делающий? что сделавший? что деланный?) и т. п. и объединяющая признаки глагола и прилагательного.
Их перевод с русского языка предполагает употребление:
1. Cложно-подчиненного предложения с придаточным определительным. Переведем фразу «движущийся транспорт стал виден каждому». Ошибка: Рухаючийся транспорт було видно кожному. Правильно: Транспорт, що рухався, було видно кожному.
3. Существительного (рус. трудящийся говорил тихо – укр. трудівник говорив тихо).
4. Деепричастного оборота (рус. выступающие студенты призывали – укр. виступаючи, студенти закликали).
Чрезмерно употреблять такие формы-заменители тоже не стоит: нужно сохранять «милозвучність», испокон веков присущую украинскому языку.
