Примеры омонимов в украинском языке + видео обзор

Омоніми в українській мові

Примеры омонимов в украинском языке Примеры омонимов в украинском языке Примеры омонимов в украинском языке Примеры омонимов в украинском языке

Явище омонімії досить широке і властиве усім рівням мовної структури, одиниці яких є двосторонніми, тобто складаються із звучання і значення: морфеми, слова, словосполучення (вільні та фразеологічні), синтаксичні конструкції. Омонімія (від гр. homos – однаковий, onyma – ім’я) – це звуковий збіг двох і більше різних мовних одиниць.

Здавна помічено, що найбільш виразно це явище виявляє себе у лексикології. У сучасній науковій літературі чітко розмежовуються лексичні омоніми (омонімія слів) та інші суміжні явища – омоніми морфологічні, словотворчі, синтаксичні.

коник (зменшена назва від кінь)

дій (наказова форма від діяти)

дій (Родовий відмінок від дії).

Лексичні омоніми – це два, три і більше слова, однакові за звуковим складом, але різні за лексичним значенням і не пов’язані асоціативно, наприклад:

коса – 1 зачіска штучний – 1 несправжній

коса – 2 сільськогосподарське штучний – 2 від штука знаряддя

коса – 3 смуга суходолу топити – 1 підтримувати

коса – 4 селезінка вогонь

коса – 5 сухожилок топити – 2 занурювати у воду.

Таким чином, особливістю слів-омонімів є те, що вони хоч і мають однакове звучання й написання в усіх чи в певних граматичних формах, все ж за своїм значенням внутрішньо не зв’язані. Лексичні омоніми бувають словами різних частин мови.

Лексична омонімія подібна до багатозначності слів (полісемії). Проте це два різні мовні явища, схожі тільки зовні, а їх внутрішня природа різна. На відміну від багатозначних слів, значення яких мають спільний елемент (сему) (наприклад, поєднання слова голова із словоформами людини, правління, колони тощо мають спільну сему ’те, що керує, перебуває попереду’), значення омонімів не мають між собою нічого спільного: американка – 1 (жителька Америки – людина), американка – 2 (сорт картоплі – рослина).

Відмінність між багатозначністю й омонімією слів можна зобразити схематично у вигляді ліній, що виходять з однієї точки і демонструють смислову залежність двох значень, та паралельних ліній, що вказують на відсутність будь-яких семантичних зв’язків між словами у сучасній мові:

Ці два явища на практиці відрізнити не завжди легко.

Є кілька способів їх розмежування:

1. Добір синонімів, антонімів до кожного омоніма або до різних значень багатозначного слова. Наприклад, до прикметника свіжий у словосполученнях свіжа / сорочка, риба, пам’ять можна дібрати синоніми незіпсована, неушкоджена. Отже, цей прикметник – полісемант.

У реченнях Козак бродить і Вино бродить до дієслів-присудків синоніми різні – відповідно блукає, сновиґає; шумує, піниться.

Якщо взяти до уваги прикметник моторний у словосполученнях моторний човен і моторний хлопець, то у першому випадку антонім дібрати неможливо через термінологічність значення, у другому – один із можливих антонімів – повільний. Значить це омоніми (моторний – 1 і моторний – 2) і т.д.

3. Переклад слів-омонімів на інші мови та їх зіставлення. Наприклад, в українській мові кома – 1 (розділовий знак), кома – 2 (хворобливий стан організму). Перший омонім перекладається російською мовою як запятая. Такі приклади уточнюють уявлення про омонімію.

Примеры омонимов в украинском языке

Головним критерієм розрізнення омонімії і багатозначності є зміст кожного конкретного слова, наявність чи відсутність семантичного зв’язку між співвідносними словами.

За ступенем збігу форм лексичні омоніми звичайно поділяють на 2 групи:

Перша – повні (абсолютні) – це завжди слова однієї частини мови, що тотожні за звуковим складом у всіх граматичних формах. Так, іменники балка – 1 (яр) і балка – 2 (колода, брус) мають однаковий рід, тип відмінювання; повними омонімами є дієслова точити – 1 (гризти), точити – 2 (цідити), точити – 3 (гострити), прикметники однотонний – 1 (одноманітний), однотонний – 2 (вагою в одну тонну).

Друга група – неповні (часткові) омоніми – це слова, що збігаються в частині граматичних форм: наприклад, різні форми Р.в. одн. в іменників початок – 1 (плід кукурудзи), початок – 2 (антонім до кінця) (відповідно Р.в. – початка і початку); відсутність родових форм у субстантивованого прикметника минуле і їх наявність у прикметника минуле; різні особові форми дієслів (при спільності початкової форми) вити – 1 (по-вовчому) і вити – 2 (гніздо) у 3-й особі однини буде відповідно виє і в’є. До неповних омонімів відносять співзвучні слова, що належать до різних частин мови, типу край – іменник, край – прийменник, край – дієслово наказового способу.

Різновидами неповних омонімів є омофони, омоформи, омографи.

Омофони однаково звучать, але по-різному пишуться:

Вікторія – 1 (ім’я) вікторія – 2 (заст.перемога)

Таврія – 1 (реґіон) “Таврія” – 2 (марка авто).

Омофонами можуть бути не лише слова, а й відрізки мовлення, типу незграба (про людину) і не з граба [а з дуба]. Отже, цей розряд неповних омонімів виявляється в усному мовленні. Певна частина омофон підтверджує особливості фонетичної системи української мови. Так, однакове звучання займенника мене і дієслова мине, іменників клинок і кленок, дієслів лижи і лежи базується на нечіткій вимові ненаголошених голосних у коренях цих слів.

Омоформислова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах:

ніс – 1 (іменник) ніс – 2 (дієслово)

мати – 1 (іменник) мати – 2 (дієслово).

Як правило, омоформами стають різні частини мови. Зрідка вони виявляються і в межах одного лексикографічного класу слів. Наприклад, звучання слів вити (по-вовчому) і вити (гніздо) збігається лише у початковій формі.

Омографи однаково пишуться, а вимовляються по-різному.

В українській мові вони найчастіше різняться наголосом:

Різне наголошування слів впливає на їх частиномовну приналежність.

У загальномовних словниках (наприклад, у Словнику української мови) повні омоформи, омографи реєструються як окремі слова, а омофони та неповні граматичні омоформи, які спостерігаються в мовленні, не фіксуються. В українській мові є спеціальні словники омонімів. Один із них – Словник омонімів української мови (К., 1996) І.Кульчицького, О.Демської та ін.

За походженням лексичні омоніми можна поділити на 2 класи: І – ті, що виникли в результаті розвитку мовної системи; ІІ – ті, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов. Отже, є кілька шляхів виникнення омонімів в українській мові.

Із цим способом виникнення омонімів пов’язане явище переходу слів з однієї частини мови в іншу.

4. Випадковий збіг звукового складу слів, утворених у різний час з омонімічних словотворчих елементів : провідник – 1 (людина), провідник – 2 (матеріал).

Названі шляхи виникнення омонімів склалися у результаті внутрішньомовних процесів (семантичних, словотворчих, фонетичних).

Зважаючи на це джерело виникнення омонімів, слід зупинитися на явищі міжмовної омонімії.

Міжмовні омоніми – це однакові звукові комплекси як у близькоспоріднених, так і віддалених за походженням мовах, що різняться значенням.

Наприклад:

лат. біс – двічі укр. біс – диявол

болг. булка – наречена укр. булка – хлібний виріб.

Чимало близькозвучних слів є в російській та українській мовах, наприклад:

рос. рожа – згрубіле до лице

рос. пыльный – укритий пилом

укр. пильний – уважний.

Цей вид омонімів фіксується у спеціальному словнику – Словник російсько-українських міжмовних омонімів М.П.Кочергана (К, 1997), який сприяє більш ефективному засвоєнню української мови. Крім цього, вивчення і фіксація міжмовної омонімії є важливими для перекладознавства, для практики викладання іноземних мов.

Омонімія в нашій мові розвивається. Деякі мовознавці несправедливо вважають її небажаним явищем, яке нібито не сприяє взаєморозумінню. У зв’язку з цим Л.А. Булаховський зазначав: “Боротьба з омонімією і в масовій, і в літературній мові ніколи не досягає абсолютних результатів: залишається значна кількість омонімів, що не стоять серйозно на заваді точному розумінню, будучи супроводжувані іншими мовними ознаками, здатними забезпечити ясність висловлюваної думки, насамперед і взагалі – виразним контекстом”. Інша справа, що у мові є тенденція до усунення надмірної омонімії. Наприклад, від ліки утворюється лікувати, а не лічити, бо останнє означає рахувати, від ріка утворюємо річковий, а не річний, бо друге слово утворене від рік. У таких випадках може виникати непорозуміння.

Більшість омонімічної лексики є нейтральною, та все ж цей розряд слів відіграє певну стилістичну роль як засіб створення гри слів, дотепів, каламбурів в усному мовленні, у народній творчості, дитячій літературі, надаючи іронічного або гумористичного забарвлення:

Усе їм, а собі? (Н.тв.).

Гуківська меблева фабрика освоїла новий вид меблів – електричні стільці (З журн.).

Ну й охочий брат мій Ігор

До усяких жвавих ігор.

Де яка у світі гра є

Залюбки у неї грає. (З журн.).

Завдяки протиріччям форми і змісту омонімія в усіх її видах приваблює художників слова. Використовуючи омоніми, автори досягають музичності фрази, образного висловлення думок і почуттів, стилістичної витонченості й стислості текстів (наприклад, у жанрі двовіршів, названих тавторимами – див. останній приклад).

Біднесенький мій ліс, хіба уже пора?

А може, ти ще в осені побудеш?

Завернеш птиць сріблястого пера,

Одягнеш листя і звірят побудиш? (Л.К.).

Все квапимось із “нколи” в “нікли” (Л.К.).

Найгірше, ставши на найвищій грані,

Вчувати знов мелодії вже грані (Б.Кравцов).

Знання цього розряду лексики української мови допомагає уникати порушень лексичних норм.

Источник

Омоніми

Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.

їхні значення нічим не пов’язані між собою: коса «запле­тене волосся», коса «знаряддя для косіння», коса «вузька смуга суходолу в морі, річці»; луг «угіддя для сінокосу», луг «хімічна речовина певного складу»; стигнути «достигати», стигнути «холонути».

Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.

Кожне переносне значення багатозначного слова обов’яз­ково так чи інакше пов’язане з його первинним значенням: вогнище — 1) «купа дров, що горить»; 2) «місце, де розкладали вогонь»; 3) «своя оселя, родина» (у давнину близькі люди зби­ралися навколо вогнища); 4) «центр, зосередження чогось».

Омоніми семантичної спільності не мають: бал «оцін­ка», бал «вечір із танцями»; стан «корпус людини», стан «становище», стан «стоянка», стан «машина» <прокатний стан).

Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: бал­ка1 «дерев’яний чи металевий брус», балка2 «яр» (обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають од-

накові форми); точити «робити гострим», точити «цідити» (обидва дієслова змінюються абсолютно однаково); моторний1 «швидкий», моторний2 «пов’язаний із мотором»

(обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами).

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм: баранці «молоді барани» (має всі форми однини Й множини), баранці «піна на гребенях хвиль» (має тільки форми множини); захід’ «одна з чотирьох сторін світу» (має ц форми лише однини), захід «дія для досягнення якоїсь мети», захід3 «спуск небесного світила за обрій» (мають і, форми однини й множини); злити1 «викликати злість», зли­ти«полити» (у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й умовного способу).

Неповними омонімами є також збіги окремих форм різних частин мови:

а) іменників і відіменникових прислівників: кружка «довкола» і кружка «родовий відмінок іменника кружбк»;
боком «не прямо» і боком «орудний відмінок іменника бік»;

б) іменників і звуконаслідувальних вигуків: рип «рипін­ня» (рип дверей) і рип2 «різкий звук від тертя» (двері рип); стук «удар» (почувся стук) і стук «різкий звук удару» (щось у вікно стук);

в) інші випадкові збіги: мати’ «рідна людина» і мати2 «володіти чимось»; коли «у який час» і коли «наказовий

спосіб дієслова колоти»; їм «перша особа однини теперішнього часу дієслова їсти» і їм «давальний відмінок

До омонімічних явиш у мові належать також: омофони — при однаковій вимові мають різне написання: » кленок — клинок, греби — гриби, мене — мине, Роман — ро­ман, Мороз — мороз; сюди слід віднести й синтаксичні омо­німи — однакові звукові комплекси, один з яких є сло вом, другий — поєднанням слів: сонце — сон це, цеглина — це глина, доволі — до волі, потри — по три, згори — з гори;

омографи — при однаковому написанні мають різну вимо­ву (різний наголос): замок і замок, дорога і дороги, обід і обід;

омоформи — мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі: шию (від шити) і шию (від шия); поле «лан» і поле (від полоти); варта «сторожа» і варта (від вартий).

У мові омоніми найчастіше з’являються внаслідок запози­чень. Є два випадки звукових збігів таких слів:

а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул «дрібні частинки у водоймах» і мул (назва тварини, за­
позичена з латинської мови); клуб «маса кулеподібної форми» і клуб (назва організації, запозичена з англійсь­
кої); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибетської);

б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф (міфічна істота, з грецької), гриф (частина струнного музичного
інструмента, з німецької) і гриф (штемпель на документі, з французької); метр «міра довжини» (з грець­
кої), метр «віршовий розмір» (з грецької) і метр «учитель» (з французької); кран «трубка із закривкою» (з
голландської) і кран «механізм для піднімання вантажів» (з німецької),

Чимало омонімів виникло на ґрунті української мови:

внаслідок переходу в іншу частину мови: лютий (прик­метник) і лютий (назва місяця); учительська (прикмет­ник) і учительська (іменник); жаль (іменник) і жаль (предикативний прислівник);

внаслідок історичних фонетичних змін: безгрішний (від гріх) і безгрішний (від гроші, звичайно — безгрошовий); слати

(шлю) і слати (від стелити — випав приголосний т у групі приголосних стл); жати (від прадавнього жемти — жму) і жати (від прадавнього женти — жну);

внаслідок розпаду багатозначності слова у зв’язку з дифе­ренціацією значень; колись ключ до дверей (пор. ключка «гак із довгим держаком») і журавлиний ключ були одна­кові за формою — і слово ключ було одне, але тепер, коли вже немає подібності між обома ключами, це слово пере­творилося на два слова з різним значенням: ключ1 «знаряд­дя для замикання замка» і ключ2 «ряд однорідних предметів, що рухаються один за одним, утворюючи кут»;

внаслідок залучення до словника діалектизмів, архаїзмів, історизмів: гостинець «подарунок» і гостинець «великий шлях» (діалектизм); чайка «птах» і чайка «козацький чо­вен»; око «орган зору» і око «давня міра ваги».

Існування омонімів звичайно не перешкоджає ефективному функціонуванню мови: вони рідко трапляються поруч, та й контекст, як правило, дає змогу уникнути сплутування їх. Якщо ж омоніми спричиняють двозначність, то мова позбувається одного з них або пересуває на периферію. Коли в українській мові виникли омоніми жати (жну) і жати (жму), то останній став рідше вживатися; натомість частіше використовується діє­слово тиснути. У давньоукраїнській мові почали однаково зву­чати назва зброї лук (від лмкъ) і назва рослини лук (від давньо­грецького look); потім остання з них була витіснена запозиче­ним із німецької мови (точніше — з ідиш) іменником цибуля.

Омоніми в художній літературі, в усному мовленні вико­ристовуються для створення каламбурів, для словесної гри. Вони допомагають загострити думку, а часом надають мов­ленню гумористичного забарвлення, наприклад:

Через досвіду й сумління брак йде з фабрики суцільний брак, та бракеру твердості бракує, і тому він браку не бракує.

У народному гуморі, наприклад, побутує такий гуморис­тичний діалог: «Таж їж». — «Я ж їм». — «А ти не їм, а собі».

Крім внутрішньомовних омонімів, існують і міжмовні омо­німи — слова, що в різних мовах (особливо в близьких за по ходженням) звучать однаково або дуже подібно (відповідно до закону звукових відповідностей), але мають неоднакове лек­сичне значення, як, наприклад, українські неділя «сьомий день тижня», луна «відбиття звуку» і російські неделя «тиждень», луна «місяць»; українське правий і сербське прав и «прямий» тощо.

Зрештою, слова різних мов своїми значеннями ніколи не накладаються повністю одне на одного (виняток становлять хіба що наукові терміни). Наприклад, російське слово сердце має значення: 1) «центральний орган кровообігу»; 2) «символ почуттів»; 3) «центр чого-небудь»; 4) рідко — «гнів». А україн­ське слово серце, крім того, ще означає: 5) «ласкаве звертання до кого-небудь»; 6) «рухлива частина дзвона»; 7) «серединний стрижень у стовбурі дерева». Англійське слово genial значення «геніальний» має лише як застаріле; звичайно ж воно означає «веселий», «добрий», «привітний»; «теплий», «м’який» (про клімат). Так само англійське magazine — це «журнал як періо­дичне видання», «склад зброї», «пороховий погріб», але не «ма­газин» у нашому розумінні.

Міжмовні омоніми можуть стати причиною непорозумінь і помилок при сприйманні чужомовного тексту та при перекладі.

Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

Источник

Слова омоніми в українській мові. Приклади омонімів

Омоніми (від дав.-гр. ὁμός — «однаковий» + ὄνομα — «ім’я») — це слова, які збігаються у звучанні й на письмі, але мають різні, не пов’язані між собою лексичні значення.

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. Багатозначні слова мають спільний елемент (наприклад, «голова» у всіх своїх значеннях: голова людини, голова правління, голова колони тощо має спільне значення – те, що керує, перебуває попереду), значення омонімів не мають нічого між собою спільного: коса (сплетене волосся) – коса (сільськогосподарське знаряддя) – коса (мілина на річці чи у морі).

Омоніми з’являються внаслідок:

звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
випадкового збігу звучання форми різних слів.

Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах:

Балка (дерев’яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми.
Точити (робити гострим), точити (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково.
Моторний (швидкий), моторний (пов’язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами.
Кран (для підіймання і переміщення вантажів), кран (для перекривання води, газу тощо).

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм:

Баранці (молоді барани) — має всі форми однини й множини, баранці (піна на гребенях хвиль) — має тільки форми множини.
Захід (одна з чотирьох сторін світу) — має форми лише однини, захід (дія для досягнення якоїсь мети), захід (спуск небесного світила за обрій) — мають і форми однини й множини.
Злити (викликати злість), злити (полити): у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й умовного способу.
За́мок (укріплена будівля), замо́к (для замикання дверей, шухляд та ін.).

Неповними омонімами є також збіги окремих форм різних частин мови:
а) іменників і відіменникових прислівників: кружка (довкола) і кружка (родовий відмінок іменника кружок);
б) іменників і звуконаслідувальних вигуків: рип (рипіння — рип дверей) і рип (різкий звук від тертя — двері рип); стук (удар — почувся стук) і стук (різкий звук удару — щось у вікно стук);
в) інші випадкові збіги: мати (рідна людина) і мати (володіти чимось); коли (у який час) і коли (наказовий спосіб дієслова колоти); їм (перша особа однини теперішнього часу дієслова їсти) і їм (давальний відмінок займенника вони).

Неповні (часткові) омоніми діляться на групи:

Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням:

Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом:

(швидкий) по́тяг — потя́г (щось кудись);
за́мок — замо́к;
бра́ти — брати́.

Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах:

(покласти на) віз — віз (дрова);
(волошкове) поле — поле (город);
став (з чистою водою) — став (як вкопаний).

Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (наприклад, закінчення в українській мові може означати і жіночий рід прикметників, і родовий відмінок багатьох іменників 2-ої відміни, і множину середнього роду).

множину іменників другої відміни (місто — міста),
родовий відмінок іменників (трактор — трактора),
жіночий рід дієслів минулого часу (почав — почала).

У мові омоніми найчастіше з’являються внаслідок запозичень. Є два випадки звукових збігів таких слів:
а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул (дрібні частинки у водоймах) і мул (назва тварини, запозичена з латинської мови); клуб (маса кулеподібної форми) і клуб (назва організації, запозичена з англійської); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибетської);

б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф (міфічна істота, з грецької), гриф (частина струнного музичного інструмента, з французької) і гриф (штемпель на документі, з німецької); метр (міра довжини, з грецької), метр (віршовий розмір, з грецької) і метр (учитель, з французької); кран (пристрій для перекривання води, з голландської) і кран (механізм для піднімання вантажів, з німецької)

Синтаксичні омоніми
Синтаксичні омоніми — це омонімічні синтагми речення, відмінність значень яких зумовлена неоднозначністю їхньої синтаксичної структури, наприклад, речення «Тінь яблуні не заважає» може бути інтерпретоване як «Тінь від яблуні не заважає», або як «Тінь не заважає яблуні».

Міжмовні омоніми
Слова з різних мов, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі називаються міжмовними омонімами, або фальшивими друзями перекладача, наприклад: укр. – чоловік, неділя, луна, люлька, баня, шар і рос. – человек, неделя, луна, люлька, баня, шар; укр. – випадок і пол. – wypadek. У розмовному мовленні ці слова часто плутають. Замість укр. тиждень вживають рос. неділя, замість лазня – баня, замість куля – шар. Тому, вживаючи такі слова, треба враховувати, що їхні значення в різних мовах різні.

Источник

Видео

Омонимы

Омонимы

Омонимы. Омографы. Омоформы. Омофоны

Омонимы. Омографы. Омоформы. Омофоны

Русский язык 3 класс (Урок№16 - Омонимы.)

Русский язык 3 класс (Урок№16 - Омонимы.)

Русский язык 5 класс: Омонимы

Русский язык 5 класс: Омонимы

Видеолекция "Омонимия"

Видеолекция "Омонимия"

Развитие речи - изучаем ОМОНИМЫ

Развитие речи - изучаем ОМОНИМЫ

Русский 5 Омонимы

Русский 5 Омонимы

Многозначные слова - что это такое и чем они отличаются от омонимов

Многозначные слова - что это такое и чем они отличаются от омонимов

Украинский язык? Сейчас объясню!

Украинский язык? Сейчас объясню!

Русский язык 5 класс (Урок№50 - Омонимы.)

Русский язык 5 класс (Урок№50 - Омонимы.)
Поделиться или сохранить к себе:
Добавить комментарий

Нажимая на кнопку "Отправить комментарий", я даю согласие на обработку персональных данных, принимаю Политику конфиденциальности и условия Пользовательского соглашения.